/Files/images/Модель_смешарика_в_маске_«Солнце».png

Норовірусна інфекція як вберегтися від інфікування.
На початку літа традиційно нагадуємо про підвищення ризиків підхопити шлунково-кишкову інфекцію. У зв’язку з цим зростає ризик виникнення спалахів інфекційних хвороб, харчових отруєнь. У багатьох випадках епідеміологи пов’язують ці випадки з недотриманням правил особистої гігієні та неналежним зберіганням продуктів харчування.
Останнім часом найпоширенішим збудником який служить етіологічним фактором спалахів гострих кишкових інфекцій є норовірусна інфекція.
Норовірусна інфекція - гостре висококонтагіозне інфекційне захворювання з фекально-оральним механізмом передачі інфекції, яке спричиняє норовірус, характеризується розвитком гострого гастроентеріта та обезводжуванням.
Джерелом інфекції є хвора людина, або носій. Основний механізм передачі, фекально-оральний, який реалізується контактно-побутовим, харчовим, рідше водним шляхом, не виключають і повітряно-крапельний механізм передачі. До продуктів які мають високий ризик забруднення норовірусами належать свіжі продукти, які не піддаються термічній обробці.
Хворіють частіше діти до 5 років, інкубаційний період від 12-48 годин до 3 діб. Хвороба починається гостро, першими клінічними проявами хвороби є нудота, багаторазове блювання тривалістю 1-2 дні, рідкі водянисті випорожнення, біль у животі. Виникає загальна слабкість, млявість, сонливість, підвищується температура тіла. Прояви норовірусної інфекції тривають від 24-60 годин до декількох днів, потім вони стихають, відбувається одужання.
При появі таких симптомів кишкової інфекції потрібно викликати швидку медичну допомогу.
Щоб уникнути зараження потрібно дотримуватись таких санітарно-гігієнічних норм і правил:
- якщо в будинку є хворий, його ізолюють в окрему кімнату, виділяють окремий посуд, в кімнаті хворого проводять вологе прибирання, провітрювання, посуд ошпарюють кип’ятком, блювоту і фекалії зливають в унітаз, який потім дезінфікують;
- дотримуватись правил громадської та особистої гігієни, тобто використовувати одноразовий посуд, стаканчики, миття рук з милом перед їдою, відвідування вбиральні, повернення з вулиці, використовування антисептиків, спиртових серветок для обробки рук;
- дотримання технології приготування харчових продуктів ( термічної обробки їх), дотримання режиму зберігання, та термінів реалізації готової продукції;
- забезпечення населення якісною питною водою, кип’ятіння води з невідомого джерела, або використовувати бутильовану воду;
- ретельно мити під проточною водою овочі, фрукти, ягоди, зелень.
Пам’ятайте! Неухильне дотримування правил суспільної та особистої гігієни - головний захист від кишкових захворювань.
Броварська районна філія ДУ «Київський ОЦКПХ МОЗ»
На зображенні може бути: текст
Усі реакції:
1414

ВАКЦИНАЦІЯ –НАЙЕФЕКТИВНІШИЙЗАСІБ ПОПЕРЕДЖЕННЯІНФЕКЦІЙ(посилання на презентацію внизу сторінки)

Ефективність щеплень.

Інфекційні хвороби здавна були великою бідою для людства. Епідемії не рідко забирали життя
людей в більшій кількості, ніж війни та стихійні лиха. Найбільш дієвим заходом у боротьбі з
інфекційною захворюваністю є профілактичні щеплення.
Вакцинація або імунізація- це введення в організм вакцини, після чого у людини виробляється
імунітет до відповідного інфекційного захворювання. Відмова від вакцинації піддає дитину ризику
небеспечних інфекцій, які можуть призвести до інвалідності, або навіть до смерті. Будь-яке щеплення в
сотні разів беспечніше, ніж захворювання, від якого воно захищає.
З’ясувати, чи потрібна сьогодні вакцинація і що вона дала людству, можна на прикладі окремих
загальновідомих інфекційних хвороб.
Дифтерія. Щоб уявити собі, яким лихом для людства була ця хвороба, достатньо навести
декілька цифр. У довакцинальний період в нашій країні хворіло на дифтерію від 40000 до 80000 дітей
щорічно. Смертність від цієї інфекції становила майже 50 %, тобто серед захворілих на дифтерію
помирала кожна друга людина. З введенням вакцинації проти дифтерії, захворюваність зменшилась в
369 раз.
Подальше зниження рівня захворюваності на дифтерію викликало заспокоєння і, більше того, у
80-ті роки минулого століття у пресі почали з’являтись безпідставні заяви, що вже все гаразд і
щеплення в такій ситуації скоріше шкідливі, ніж корисні.
Лікарі-педіатри почали скорочувати кількість щеплень, батьки відмовлялись вакцинувати своїх
дітей, те що спостерігається в даний час. Дорослих взагалі майже не щепили і наслідки руйнування
системи імунізації не забарились. В девяності роки минулого століття на дифтерію в країні захворіло
близько 5,5 тис. осіб з них померло близько150 хворих.
Щоб припинити епідемію дифтерії довелось масово щепити дорослих та проводити додаткові
щеплення дітям. Лише завдяки цим заходам рівень захворюваності на дифтерію почав знижуватись і
тільки в 2005 році нарешті кількість хворих досягла рівня 1990 року. Якщо ж взагалі припинити
проводити щеплення проти дифтерії, то захворюваність знову почне зростати і через декілька років
досягне рівня дощеплювального періоду з сотнями смертельних випадків.
Правець. На протязі всієї історії людства правець був постійним та неминучим супутником війн.
Проте, правець виникав не тільки в наслідок військового травматизму, але і в мирний час ця інфекція
забирала тисячі людських життів. Перебіг хвороби надзвичайно важкий і в кождого другого правець
закінчувався смертю. Щороку від правця у світі вмирає 500 000 новонароджених. Лише щеплення
дозволили здолати цю небезпечну хворобу і зберігати щорічно життя більш, ніж 0,5 млн. людей.
Наука лише у вигляді щеплень надала практичним лікарям надійний метод попередження цього
захворювання. І тому, тільки некомпетентні люди можуть заперечувати необхідність вакцинації.
Кір..Кір не рідко була причиною дитячої смертності. В світі щорічно помирало від кору не
менше, ніж 400 тисяч дітей. Захворювання може призвести до втрати слуху, запалення легень, мозку,
або навіть смерті. Причиною смерті найчастіше було ускладнення у вигляді пневмонії.
Необхідно зауважити, що кір характеризується дуже швидким та легким розповсюдженням. Щоб
заразитися кором, досить лише на декілька хвилин зайти до кімнати, де знаходиться хворий.
Якщо до вакцинації на початку 60-х років в Україні на кір хворіло в середньому близько 300 тис.
осіб то поназник захворюваності після вакцинації був у сотні разів нижчий. І знову ситуація склалася,
як з дифтерією: - заспокоєність лікарів і батьків, недоліки в організації проведення щеплень і, навіть,
рекомендації, що можна їх не проводити. Результат не забарився – в 2001-2006 році захворюваність на
кір зросла в 20 разів, від кору померло 20 дітей. Основною причиною зростання захворюваності на кір,
було накопичення кількості не щеплених осіб.
Якщо припинити щеплення проти кору, то дуже скоро ми знову повернемось до багатотисячних
захворювань з усіма наслідками - пневмоніями, отитами, менінгітами і, навіть, смертельними
випадками.
Кашлюк Кашлюк як поширене захворювання з важкими ускладненнями здавна був відомий в
усіх країнах світу. По рівню захворюваності він поступався лише кору і при цьому супроводжувався
високою летальністю. Захворюваність в Україні в дощеплювальний період становила більше 100 тис.
дітей на рік. Захворюваність на кашлюк почала зменшуватись і кількість захворівших на кашлюк була в
200 разів нижча ніж до початку проведення щеплень. Найбільш оптимальним заходом боротьби з
кашлюком визнано вакцинацію. Завдяки імунопрофілактиці щорічно в світі вдається запобігти 5 млн.
випадків кашлюку та попередити 760 тис. летальних закінчень хвороби. Проте і сьогодні кашлюк
залишається світовою проблемою.
Поліомієліт. Поліомієліт або дитячий параліч – важке інфекційне захворювання, що
супроводжується ураженням нервової системи та розвитком паралічу. Всього за період 1954-1958 рр. в
Україні захворіло близько 15 тис. дітей, значна частина з них на все життя залишилась інвалідами.
Значне зниження захворюваності спостерігалось починаючи з 1959 року і було обумовлене
застосуванням вакцини. 21 червня 2002 року Україна у складі Європейського регіону отримала статус
території, вільної від поліомієліту. Відбулося це виключно завдяки спочатку масовій, а потім плановій
імунізації, яка триває близько 50 років.
Паротит. Усі діти повинні бути прищеплені проти епідемічного паротиту. Найпоширенішими
ускладненнями цієї хвороби є ураження центральної нервової системи, набряки шийних та підщелепних
залоз, запалення яєчок у хлопчиків-підлітків, що приводить до безплідності, коли вони стануть
дорослими.
Краснуха викликає помірну лихоманку, висипи на обличчі, шиї та тулубі. Вагітні, які захворіли
на краснуху, особливо в перші місяці вагітності, можуть втратити дитину або народити немовля з
тяжкими вродженими вадами (із так званим «синдромом вродженої краснухи»).
Обов'язковим до щеплення в Україні є вірусний гепатит В. Доцільність обов'язкового щеплення
дітей обґрунтовується високим ризиком хронічного перебігу вірусного гепатиту В у дітей. Так, у
новонароджених ризик хронізації даного вірусного захворювання становить 80-90 %, дітей 5 років —
близько 25-50 %, а це підвищує ймовірність розвитку первинного раку печінки у 300 разів. Таким
чином, використання вакцини проти гепатиту В має опосередкований вплив на профілактику раку
печінки, особливо в дитячому віці.
В Україні обов'язковою є вакцинація проти туберкульозу усіх новонароджених у попоговиих
відділеннях. Такий підхід обґрунтований тим, що вакцинація БЦЖ запобігає виникненню
генералізованих форм туберкульозу у дітей раннього віку, а також рекомендована ВООЗ в умовах
епідемії.
Шановні батьки, не вірте людям, які досить часто не є професіоналами, які агітують Вас
проти вакцинації. Вони не дають собі звіту, яке лихо може спіткати людей внаслідок не тільки повної,
а навіть часткової відміни проведення щеплень. Діти і навіть дорослі знову почнуть масово хворіти на
дифтерію, кір, поліомієліт та інші „керовані” інфекції і не всі вони після цього залишаться живі та
здорові. Варто зауважити, що чим старше є людина, тим важче вона переносить будь-які хвороби,
особливо інфекційні і тим частіше розвиваються ускладнення. Пам’ятайте, що в Україні
використовуються лише безпечні та ефективні вакцини. Робіть щеплення собі і своїм дітям бо тільки
так Ви можете запобігти інфекційним захворюванням.
Броварська районна філія ДУ «Київський ОЦКПХ МОЗ»
Ефективність щеплень(текст бесіди)
Інфекційні хвороби здавна були великою бідою для людства. Епідемії не рідко
забирали життя людей в більшій кількості, ніж війни та стихійні лиха. Найбільш дієвим
заходом у боротьбі з інфекційною захворюваністю є профілактичні щеплення.
Особливо це стосується керованих інфекцій. До інфекцій, керованих засобами
специфічної профілактики, відносяться дифтерія, кашлюк, правець, кір, епідемічний
паротит, краснуха, поліомієліт, туберкульоз.
Вакцинація або імунізація - це введення в організм вакцини, після чого у людини
виробляється імунітет до відповідного інфекційного захворювання. Відмова від
вакцинації піддає дитину ризику небеспечних інфекцій, які можуть призвести до
інвалідності, або навіть до смерті. Будь-яке щеплення в сотні разів беспечніше, ніж
захворювання, від якого воно захищає.
З’ясувати, чи потрібна сьогодні вакцинація і що вона дала людству, можна на прикладі
окремих загальновідомих інфекційних хвороб.
Дифтерія. Щоб уявити собі, яким лихом для людства була ця хвороба, достатньо
навести декілька цифр. У довакцинальний період в нашій країні хворіло на дифтерію від 40000
до 80000 дітей щорічно. Смертність від цієї інфекції становила майже 50 %, тобто серед
захворілих на дифтерію помирала кожна друга людина. З введенням вакцинації проти
дифтерії, захворюваність зменшилась в 369 раз.
Подальше зниження рівня захворюваності на дифтерію викликало заспокоєння і, більше
того, у 80-ті роки минулого століття у пресі почали з’являтись безпідставні заяви, що вже все
гаразд і щеплення в такій ситуації скоріше шкідливі, ніж корисні.
Лікарі-педіатри почали скорочувати кількість щеплень, батьки відмовлялись
вакцинувати своїх дітей, те що спостерігається в даний час. Дорослих взагалі майже не
щепили і наслідки руйнування системи імунізації не забарились. В девяності роки минулого
століття на дифтерію в країні захворіло близько 5,5 тис. осіб з них померло 587 хворих.
Щоб припинити епідемію дифтерії довелось масово щепити дорослих та проводити
додаткові щеплення дітям. Лише завдяки цим заходам рівень захворюваності на дифтерію
почав знижуватись і тільки в 2005 році нарешті кількість хворих досягла рівня 1990 року.
Якщо ж взагалі припинити проводити щеплення проти дифтерії, то захворюваність знову почне
зростати і через декілька років досягне рівня дощеплювального періоду з сотнями смертельних
випадків.
Правець. На протязі всієї історії людства правець був постійним та неминучим
супутником війн.Проте, правець виникав не тільки в наслідок військового травматизму, але і в
мирний час ця інфекція забирала тисячі людських життів. Перебіг хвороби надзвичайно важкий
і в кождого другого правець закінчувався смертю. Щороку від правця у світі вмирає 500 000
новонароджених. Лише щеплення дозволили здолати цю небезпечну хворобу і зберігати
щорічно життя більше 0,5 млн. людей.
Наука лише у вигляді щеплень надала практичним лікарям надійний метод
попередження цього захворювання. І тому, тільки некомпетентні люди можуть заперечувати
необхідність вакцинації.
Кір. Кір не рідко була причиною дитячої смертності. . В світі щорічно помирало від кору
не менше, ніж 400 тисяч дітей. Захворювання може призвести до втрати слуху,запалення
легень, мозку, або навіть смерті. Причиною смерті найчастіше було ускладнення у вигляді
пневмонії.
Якщо до вакцинації на початку 60-х років в Україні на кір хворіло в середньому близько
300 тис. осіб то показник захворюваності після вакцинації був у сотні разів нижчий. І знову
ситуація склалася, як з дифтерією: - заспокоєність лікарів і батьків, недоліки в організації
проведення щеплень і, навіть, рекомендації, що можна їх не проводити. Результат не
забарився – в 2001-2006 році захворюваність на кір зросла в 20 разів, від кору померло 20
дітей. Основною причиною зростання захворюваності на кір, було накопичення кількості не
щеплених осіб.
Якщо припинити щеплення проти кору, то дуже скоро ми знову повернемось до
багатотисячних захворювань з усіма наслідками - пневмоніями, отитами, менінгітами і, навіть,
смертельними випадками.
Кашлюк. Кашлюк як поширене захворювання з важкими ускладненнями здавна був
відомий в усіх країнах світу. По рівню захворюваності він поступався лише кору і при цьому
супроводжувався високою летальністю. Захворюваність в Україні в дощеплювальний період
становила більше 100 тис. дітей на рік. Захворюваність на кашлюк почала зменшуватись і
кількість захворівших на кашлюк була в 200 разів нижча ніж до початку проведення щеплень..
Найбільш оптимальним заходом боротьби з кашлюком визнано вакцинацію. Завдяки
імунопрофілактиці щорічно в світі вдається запобігти 5 млн. випадків кашлюку та попередити
760 тис. летальних закінчень хвороби. Проте і сьогодні кашлюк залишається світовою
проблемою.
Поліомієліт. Поліомієліт або дитячий параліч – важке інфекційне захворювання, що
супроводжується ураженням нервової системи та розвитком паралічу.
. Всього за період 1954-1958 рр. в Україні захворіло близько 15 тис. дітей, значна частина з них
на все життя залишилась інвалідами
Значне зниження захворюваності спостерігалось починаючи з 1959 року і було
обумовлене застосуванням вакцини. 21 червня 2002 року Україна у складі Європейського
регіону отримала статус території, вільної від поліомієліту. Відбулося це виключно завдяки
спочатку масовій, а потім плановій імунізації, яка триває близько 50 років.
Паротит. Усі діти повинні бути прищеплені проти епідемічного паротиту.
Найпоширенішими ускладненнями цієї хвороби є ураження центральної нервової системи,
набряки шийних та підщелепних залоз, запалення яєчок у хлопчиків-підлітків, що приводить до
безплідності, коли вони стануть дорослими.
Краснуха. Ця хвороба викликає помірну лихоманку, висипи на обличчі, шиї та тулубі.
Вагітні, які захворіли на краснуху, особливо в перші місяці вагітності, можуть втратити дитину
або народити немовля з тяжкими вродженими вадами (із так званим «синдромом вродженої
краснухи»).
Вірусний гепатит В. Доцільність обов'язкового щеплення дітей обґрунтовується
високим ризиком хронічного перебігу вірусного гепатиту В у дітей. Так, у новонароджених ризик
хронізації даного вірусного захворювання становить 80-90 %, дітей 5 років — близько 25-50 %,
а це підвищує ймовірність розвитку первинного раку печінки у 300 разів. Таким чином,
використання вакцини проти гепатиту В має опосередкований вплив на профілактику раку
печінки, особливо в дитячому віці.
Туберкульоз. В Україні обов'язковою є вакцинація проти туберкульозу усіх
новонароджених. Такий підхід обґрунтований тим, що вакцинація БЦЖ запобігає виникненню
генералізованих форм туберкульозу у дітей раннього віку, а також рекомендована ВООЗ в
умовах епідемії
Гемофільна інфекція. Вакцинація проти цієї інфекції планово проводиться у 137
країнах світу. В етіологічній структурі бактеріальних менінгітів у західних країнах Ніb складає
30-50 %, крім того, він є причиною пневмоній, отитів, артритів, флегмон. Найчастіше даний
збудник вражає дітей віком до 5 років. Введення до рутинної вакцинації дітей щеплення проти
Ніb у 70-ті рр. ХХ ст. у західних країнах призвело до того, що менінгіти Ніb-етіології практично
не зустрічаються, відповідно зменшилася захворюваність на гнійні менінгіти бактеріальної
етіології, пневмонії.
Шановні батьки, не вірте людям, які досить часто не є професіоналами, які
агітують Вас проти вакцинації. Вони не дають собі звіту, яке лихо може спіткати людей
внаслідок не тільки повної, а навіть часткової відміни проведення щеплень. Діти і навіть
дорослі знову почнуть масово хворіти на дифтерію, кір, поліомієліт та інші „керовані” інфекції і
не всі вони після цього залишаться живі та здорові. Варто зауважити, що чим старше є людина,
тим важче вона переносить будь-які хвороби, особливо інфекційні і тим частіше розвиваються
ускладнення. Пам’ятайте, що в Україні використовуються лише безпечні та ефективні вакцини.
Робіть щеплення собі і своїм дітям, бо тільки так Ви можете запобігти інфекційним
захворюванням.
Броварська районна філія ДУ «Київський ОЦКПХ МОЗ»

ЗВІТИ

Про нещасні випадки, які сталися з учасниками

навчально-виховного процесу ЗДО

за 2021-2023н.рр.

(посилання внизу сторінки)

Інструкція

з організації протиепідемічних заходів у ЗДО «Сонечко»

1. Проводити температурний скринінг всім працівникам закладу перед початком роботи та фіксувати дані у журналі обліку. Працівники, в яких при проведенні температурного скринінгу виявлено температуру тіла понад 37,2˚С або ознаки респіраторних захворювань, не допускаються до виконання обов’язків.

2. Температурний скринінг дітей проводити при вході (початковий) у заклад та кожні 4 години (поточний) із занесенням показників у відповідний журнал. Діти, в яких виявлено температуру тіла понад 37,2˚ С або ознаки респіраторних захворювань:

- при проведенні початкового температурного скринінгу – не допускаються до відвідування;

- при поточному скринінгу – ізолюються з відповідним інформуванням медичного працівника та батьків. При ізоляції не допускати тривожних відчуттів у дитини та враховувати її психологічний стан.

3. Попередити батьків про особливі умови роботи закладу:

- ранковий прийом дитини до ЗДО проводиться вихователем групи на території закладу, за межами його будівлі до 08:20;

- батьки та особи, які супроводжують, повинні одягати респіратор або захисну маску (зокрема саморобну), так, щоб були покриті ніс та рот;

- обмежувати очікування на території закладу;

- забирати дітей із ЗДО у визначений час (із 16:45 до 17:30) на території закладу, за межами його будівлі.

4. Організувати місце для обробки рук спиртовмісними антисептиками з концентрацією активно діючої речовини понад 60% для ізопропілових спиртів та понад 70% для етилових спиртів та розмістити яскравий вказівник про необхідність дезінфекції рук (банер, наклейка тощо) на вході до закладу.

5. Проводити в ігровій формі та за особистим прикладом працівників закладу всі протиепідемічні заходи, спрямовані на захист дітей (термометрія, обробка рук антисептиком, миття рук, навчання правилам етикету кашлю тощо).

6. Забезпечити працівників ЗДО засобами індивідуального захисту (щитки, маски, рукавички, одноразові захисні костюми) та спиртовмісними антисептиками та організувати контроль за їх використанням.

7. Придбати дезинфекційні килимки для обробки взуття при вході в приміщення.

8. Організувати централізований збір використаних ЗІЗ, паперових серветок в окремі контейнери (урни) з кришками та одноразовими поліетиленовими пакетами з подальшою утилізацією.

9. Замінити тверде мило на рідке, а тканинні рушники на паперові.

10. Проводити вологе прибирання з використанням мийних та дезінфекційних (в кінці зміни) засобів не рідше ніж кожні 2 години та після закінчення робочого дня/зміни і дезінфекцію поверхонь не рідше ніж кожні 2 години та відразу після закінчень занять.

11. Провітрювати приміщення протягом не менше 15 хвилин перед відкриттям та проводити почергове провітрювання кімнат впродовж дня.

12. Регулярно мити руки з рідким милом або обробляти їх спиртовмісними антисептиками не рідше ніж раз на 2 години, та після відвідування громадських місць, використання туалету, прибирання, обслуговування тощо.

13. Утримуватись від контактів з особами, які мають симптоми респіраторних захворювань – кашель, лихоманка, ломота в тілі тощо;

самоізолюватись у разі виникнення симптомів респіраторних захворювань.

/Files/images/Модель_смешарика_в_маске_«Солнце».png

Рекомендації щодо використання та утилізації засобів індивідуального захисту

Як правильно одягати медичну маску

1. Вимити руки з милом і продезінфікувати антисептиком.

2. Тримати маску кольоровою стороною і кріпленнями петель (зав'язками) назовні.

3. Вдягти маску так, щоб вона повністю закривала ніс, рот і підборіддя.

4. Переконатися в зручному приляганні фіксатора на переніссі.

5. Розправити маску знизу на підборідді.

Медичну маску із зав'язками піднімають за верхні зав'язки і закріплюють їх бантиком трохи нижче від верхівки, а нижні зав'язують на потилиці.

Медичну маскуз еластичними петлями надягають так, щоб нижня петля виявилася на потилиці або шиї, а верхня - в районі маківки.

Необхідно переконатися, що в масці комфортно, вона щільно прилягає до обличчя.

Як правильно носити медичну маску

Не доторкайтеся до маски під час її носіння, оскільки маска просякає частками, що містять слиз, мікроби та віруси – таким чином маска сама стає джерелом інфекції. Якщо все ж таки ви доторкнулися до маски, необхідно помити, продезінфікувати руки.

Маску потрібно змінювати кожні 2-4 години.

Як знімати медичну маску

1. Знімати маску виключно за петлі або розв'язують зав'язки, не торкаючись тканини.

2. Якщо маска намокла від кашлю, чхання або просто дихання, її необхідно замінити негайно.

3. Одноразові медичні маски не використовують повторно, не зберігають в сумці або кишені.

4. При контакті з маскою, руки необхідно мити з милом або дезінфікувати антисептиком.

Як правильно надягати рукавички

1. Витягніть рукавичку з коробки.

2. Торкайтеся рукавички тільки в ділянці зап’ястя (верхній край манжета).

3. Надягнуть першу рукавичку.

4. Іншою рукою витягніть з коробки другу рукавичку. Торкайтеся рукавички тільки в ділянці зап’ястя (верхній край манжета).

5. Щоб запобігти контакту зі шкірою передпліччя, рукою в рукавичці поверніть зовнішню поверхню рукавички так, щоб вона була надягнута на зігнуті пальці руки в рукавичці.

6. Коли рукавички одягнуті, уважно стежте до чого ви доторкаєтеся (певні заборони є в інструкції із застосування рукавичок).

Як правильно знімати рукавички

1. Зачепіть рукавичку на рівні долоні іншою рукою в рукавичці та обережно зніміть.

2. Тримайте зняту рукавичку іншою рукою в рукавичці.

3. Просуньте пальці руки без рукавички на зап’ясті під рукавичку, що залишилася надягненою, та зніміть її, загорнувши над першою рукавичкою.

Рукавички заборонено мити чи обробляти дезінфектантами, щоб використовувати повторно. Мікроорганізми не можуть бути абсолютно видалені з їхньої поверхні, до того ж втрачається цілісність структури рукавичок.

Рукавички надягають і знімають останніми з усіх засобів індивідуального захисту.

Як правильно утилізувати використані засоби індивідуального захисту

Спочатку, правильно підготувати їх до зберігання.

1. Обробити антисептиком.

2. Покласти у пакет, стійкий до механічних пошкоджень, без подряпин і дірок. 3. Можна використати звичайний пакет, який треба міцно зав'язати.

4. Залишити пакет у недоступному для дітей місці.

Після цього можна віддати використані засоби на утилізацію.

/Files/images/Модель_смешарика_в_маске_«Солнце».png

Коронавірус (COVID-19)

Коронавірусна інфекція COVID-19 - це інфекційне захворювання, викликане новим коронавірусом, який раніше у людей не виявлявся.

Вплив даного вірусу призводить до розвитку респіраторного грипоподібного захворювання з такими симптомами як кашель, лихоманка і, в більш важких випадках, пневмонія.

Наскільки він небезпечний

За даними МОЗ, 20% від усіх випадків захворювань у світі, викликаних новою коронавірусною інфекцією, є тяжкими і лише близько 5,4% потребують реанімаційних заходів. Тобто це захворювання не можна назвати "смертельним".

Як передається інфекція

Вірус не циркулює у повітрі, а передається від людини до людини. Найчастіше він потрапляє на слизові оболонки носа, очей через руки або інші предмети (хустинку, рукавиці) після торкання до об'єктів (тварин, м'яса, риби, дверних ручок, поручнів), забруднених виділеннями з дихальних шляхів хворого чи інфікованого (кашлю, або чхання).

Наразі немає офіційних підтверджень, що домашні тварини, наприклад, собаки або коти, можуть бути переносниками нового коронавірусу. Також непридатним середовищем для виживання вірусу є фрукти.

Скільки вірус живе на поверхнях

Вірус може зберігати життєздатність на поверхнях від 3-х годин до декількох днів. Конкретні терміни залежать від низки умов. Наприклад, тип поверхні, температура і вологість навколишнього середовища. Тому важливо дезінфікувати поверхні, ручки дверей, техніку тощо.

Хто у групі ризику

Вразливою групою є люди похилого віку та люди з хронічними хворобами і слабким імунітетом – вони більш схильні до розвитку тяжких захворювань.

Окрім того, після фіксації випадків захворювань, спричинених новим коронавірусом, вразливою групою є медичні працівники.

Також у небезпеці особи, які мали прямий фізичний контакт із хворим або з інфекційними виділеннями. Наприклад, через рукостискання. І особи, які перебували у закритому середовищі з хворими на COVID-19 на відстані до 2-х метрів та довше 15-ти хвилин.

Як захиститися від вірусної інфекції

1. Зміцнюйте імунітет та слідкуйте за самопочуттям

Повноцінне харчування, здоровий сон, фізичні вправи та водний баланс організму.

2. Вчасно звертайтеся до лікаря

У разі появи перших симптомів ГРВІ невідкладно зверніться до свого сімейного лікаря.

3. Мийте часто руки з милом упродовж 20-ти секунд

Або користуйтесь антисептиком, вміст спирту в якому не повинен бути менше 60-80%.

4. Уникайте контакту з людьми із симптомами ГРВІ

З тими, хто має симптоми застуди. Мінімальна дистанція — 1,5 метра

/Files/images/Модель_смешарика_в_маске_«Солнце».png

Шановні батьки!

Повідомляємо, якщо у Вашої дитини відсутнє КПК, то відповідно до Санітарного Регламенту та наказу Управління освіти і науки БМР від 22.12.2017 року №486, Ваша дитина зможе відвідувати ДНЗ тільки за наявності висновку лікарсько-консультативної комісії.

Адміністрація ДНЗ

Ранкове приймання дитини до дошкільного навчального закладу щодня повинен проводити вихователь групи. Здійснюється обов’язкове опитування батьків або осіб, які їх замінюють, стосовно стану здоровя дитини та візуально визначається стан здоровя. За потреби проводиться термометрія та огляд зіва. Тобто, за стан здоровя дитини, яку привели зранку в ДНЗ, відповідають самі батьки, а не медсестра чи вихователь.

Діти з ознаками інфекційного захворювання до дошкільного навчального закладу не приймаються. Після перенесеного інфекційного захворювання приймання дітей до ДНЗ дозволяється за наявності медичної довідки закладу охорони здоровя, в якому дитина перебуває під медичним наглядом.

Діти після тимчасової відсутності у ДНЗ з інших причин приймаються без медичних довідок за умови відсутності явних ознак захворювання.

Кiлькiсть переглядiв: 617

Коментарi